Зміст Вступ………………………………………………………………………………….3 Поняття громадська думка. Сутність і ознаки громадської думки. Об'єкт і суб'єкт громадської думки…………………………………………………………..5 Формування громадської думки. …………………………………………....9 Засоби маніпулювання громадською думкою……………………………..13 Поняття «суб'єкт громадської думки», «виразник громадської думки», «думка громади»……………………………………………………………………18 Висновок…………………………………………………………………………….19 Список літератури………………………………………………………………….20 Вступ Актуальність теми полягає в тому, що ми щодня стикаємося з цим поняттям в газетах, постійно чуємо про неї по радіо, в розмовах: громадська думка “висловлює гарячу підтримку”, вона “не погоджується”, “дає свою згоду”, “турбується ”, “вимагає”. До суспільної думки звертаються політичні лідери, на неї посилаються, від її імені говорять, нарешті, її наслідують. І все ж навряд чи знайдеться інше поняття, зміст якого був би настільки неясним і викликав би стільки суперечок. Громадська думка належить до числа явищ, які з великими труднощами піддаються всебічному аналізу і строгому визначеню. Тому існує безліч точок зору на проблему її визначення. Тільки у вітчизняній літературі можна зустріти майже два десятки визначень. Суспільна думка залежить від того суспільства, в якому вона формується і розвивається, від принципів цього суспільства, від культурних цінностей і ступінь демократизації суспільного ладу. Громадська думка належить до числа найпоширеніших соціально-психологічних масових явищ у великих соціальних групах. Вона може формуватися як стихійно, так і цілеспрямовано, а її деформація призводить до хибних стереотипів, оцінок і поведінки, виникнення негативних традицій, спотворення моральних цінностей тощо. Громадська думка може піддаватися впливам і маніпуляції. Саме тому вона не завжди адекватно відтворює об’єктивну ситуацію у сфері соціального розвитку, політики, економіки. А тому велика відповідальність лягає на масово-пропагандистські, інформаційні джерела стосовно підвищення рівня компетентності громадської думки. Вивчення громадської думки – дуже актуальна проблема так, як вона є своєрідним регулятором тих процесів, які відбуваються в суспільстві. Вивчення громадської думки соціологічними методами при об'єктивному аналізі дозволяє вловити найменші його відтінки, тенденції його зміни, уточнити кількісне співвідношення між різними його оцінками, дізнатися реальну розстановку політичних сил. Аналіз громадської думки має не тільки велике практичне, але і теоретичне значення, сприяє розвитку наук про суспільство. Об’єктом дослідження є громадська думка, її структура, вплив громадської думки на розвиток суспільства. Предметом дослідження є формування, розвиток, дослідження громадської думки, її вплив на розвиток суспільства. Загалом дослідження сутності громадської думки, особливостей її формування є важливим ключем до розуміння стану суспільства і процесів, що в ньому відбуваються. Мета цієї роботи – з’ясувати суть громадської думки як соціально-психологічного явища, виявити особливості її формування. Досягнення цієї мети зумовило необхідність постановки та розв’язання таких завдань: 1. Визначення поняття, сутності, природи громадської думки; 2. Розглянути та проаналізувати такі аспекти громадської думки, як · дослідження громадської думки; · боротьба за увагу, вплив на громадськість; · структура громадської думки (суб’єкти, об’єкти); · формування громадської думки. 1. Поняття громадська думка. Сутність і ознаки громадської думки. Об'єкт і суб'єкт громадської думки. Громадська думка – це оціночні судження більшості членів великих спільнот людей, що виражають їх відношення до фактів, явищ, процесів дійсності. Теоретичному осмисленню громадської думки та її ролі в державному житті приділено багато місця в знаменитому трактаті «Государ» італійського мислителя і державного діяча Н. Макіавеллі. У XVII - XVIII ст. словами «громадська думка» позначалося уявлення про політичну думку публіки і виборців, що виявляється поза парламентом на противагу їх голос...